Відчувати злість, гнів, обурення та інші емоції від відключення електрики і тепла та решти негативних наслідків війни — абсолютно нормально. Ненормально — зганяти цю злість на когось всередині України. Адресно концентрувати її у претензії локальній і вищій владі, конвертувати у прокляття енергетичним компаніям в інфантильних вимогах справедливого розподілу тягарів війни. Війна це хаос і поганий контроль, розлагодженість служб і процесів, які і в мирний час не завжди працюють достатньо стабільно.
Очікувати, щоб всім було однаково зле — це як очікувати рівномірного бомбардування, загибелі і каліцтв по всій країні згідно справедливої формули. Хай кожен трошки побуде без ноги, без дому чи убитий. Чому дивитись з неосвітленого будинку на сусідній освітлений це обурливо, а дивитись живому на сусідній похорон — вже не так?
Втома від війни — природня і закономірна в нашій ситуації. Але важливо розуміти природу цієї втоми і пам’ятати причини та винуватців. Бо ми вже мали у своїй недавній історії масову втому людей від війни, направлену всередину своєї країни, яку дуже вміло використали у перевиборчій кампанії для одного кандидата. Я пригадую у 2019-му році цілі натовпи втомлених і утомльонних війною, і що війна — це насправді Порошенко, бо він на ній заробляє, а треба щоб прийшов новий і все це зупинив.
Новий прийшов, за два роки все зрозумів, швидко перевзувся, свої передвиборчі гасла тихенько сховав у темний куток і став нормальним, тим, яким і належить бути в такій ситуації. Фактично, став новим «порошенком» — армія-мова-віра, а в певній частині зовнішньої та інформаційної політики навіть ефективніший за нього.
Але ті виборці його, втомлені від війни — перевзулись не всі. Мене от ці місяці переслідує одна настирлива думка — цікаво, чи проголосували б так масово за Зеленського у 2019-му, якби він не обіцяв золоті гори, а сказав їм правду — ніякого кінця епохи бідності не буде, а буде ше гірше, ніякого миру в очах путіна не буде, а буде війна і розруха, затягуйте паски і готуйтесь боронити націю і країну, втомлені нитіки. Що я буду як Порошенко, робитиму все що й він, тільки краще за нього — оборонятиму країну без мутняків, корупції і медведчука, а Порошенко хай іде в історію як не дуже ефективний. Думаю, що на тих виборах Зеленський з Порохом зібрали би по 10%, а більшість би зібрав наступний в списку, хто обіцяв би зупинити війну. Бойко там був, чи хто там?
Насправді я трохи боюсь цієї зими, бо не можу спрогнозувати поведінку українців і навіть свою власну у тому числі. Боюсь, що з’явиться черговий «остап стахів» і поведе тисячі втомлених на мітинги в Київ проти «геноциду українців». Бо ми, звісно, показуємо середнього пальця кремлю після атак на нашу енергетику, але бачу, що багато з нас по різних пабліках після аналогічних атак масово показують середнього пальця мерам своїх міст та обленерго, абсолютно плутаючи причину та наслідок.
У цьому і полягає тактика путіна — втомити не тільки Європу, а й українців, особливо тих, які вже до 24-го підійшли не в найкращій моральній формі. Коли у швидкій везуть хворого у важкому стані – то його намагаються тримати при свідомості, розмовляти і тормошити. Щоб життєві системи працювали і тримали його. Борімося зі втомою, бо наша втома і є путін, він живе у ній, як Фреді Крюгер у снах. Не даваймо собі заснути. Розмовляймо з Україною.
Володимир Гевко
