Площу Перемоги у столиці перейменовано на Галицьку площу. Це правильно. Бунтівний безкомпромісний дух галичан, як локомотив, віддаляв і віддаляє нас від імперської пащі. «Україна понад усе!»
Це кредо, яке словом і ділом утвержувалося синами і дочками Галичини та Волині ніби обручем з’єднало 
розрізнених луганчан, подолян, буковинців, подніпровців, кримчан, одеситів і киян…
«Україна понад усе»!
А що таке нація без своїх героїв? І чи можлива вона без символів незламності, символів самопожертви, символів несхибної послідовності саме у втіленні цього «Україна понад усе»?
Ні, неможлива. Герої є так само обручем, що єднає розрізнених, дрібно-егоїстичних індивідуумів в монолітне ціле. Палець стає кулаком. Одиниця стає частиною сотень мільйонів, які віками пам’ятають кому зобов’язані утворенням нації і утворенням національного дому.
Згадуємо сьогодні і славимо лицаря духу, славимо лицаря національного відродження Степана Бандеру. Не творимо кумира і не копіюємо все ним сказане і написане, а бережемо головну ціль, заради якої віддано життя його і сотень тисяч його сподвижників — «Україна понад усе»!
Віктор Лешик
