Тут мені вчора «прилітали» привітання з днем журналіста. Я до усіляких, так званих, професійних свят ставлюся, м’яко кажучи, критично. Тобто просто негативно.
Я постійно і багато критикував наш парламент всі чотири з половиною роки. І було за що. Але сьогодні саме парламент (так, цей недосконалий, слабкий, лінивий, частково корумпований) виявляється основним оплотом демократії.
Пішов у вічність Юрій Михайлович Мушкетик… Патріарх нашої літератури. Останній раз я телефонував йому на весні. «Я вже передчасний, Юрію. Вже не жилець. Скоро помру. Ось упав… Лежу. Дякую, що згадали!», — почув у слухавку.
Юрій Мушкетик згадував: «Стукав» у Спілці кожен другий?! Ні!!! «Стукали» майже всі за радянських часів, для того й Спілка письменницька створювалася. Але ти не знайдеш бодай одного мого підпису, бодай одного пасквіля чи доносу.