У Білорусі – протести… А тим часом у Києві… невідома особа підпалила автомобіль «Тесла S» Андрія Богдана, екс-голови Адміністрації Президента України. «Я розцінюю це, як погрозу від влади… – заявив публічно колишній високопосадовець. — Я розумію, що замовник цього злочину має певний кримінальний досвід, а його співучасники сидять у найвищих владних кабінетах, проте дорогенькі, кризові історії — моя робота. Перекладаю: це Ви зараз бахнули керасінчіку у кастор!»
Коли затуляють рота, коли завмирає мова, починають промовляти очі. І навіть волосся на голові…
Тихановська «з папірця» закликала білорусів не виходити на протести… Отже, білоруські протести — без лідера. Окей. Жодних порівнянь, просто нагадаю: Майдан 2013-2014 теж був протестом без лідера. Хто був лідером? Арсеній Петрович? Віталій Володимирович? Олег, прости, Господи, Ярославович? Їх уже тоді охрестили Триголовою Опозицією і, за чутками, вони між собою с*алися, хто лідер…
Події в Білорусі значною мірою показує нам нас самих, тобто драматичну долю того суспільства, в якому меншість хоче нав’язати інертній, денаціоналізованій і декласованій більшості своє розуміння майбутнього. Звичайно, в Україні формування нації відбувалося значно інтенсивніше порівняно із Білоруссю: і тут важать не тільки козаки (хоча й вони також), не тільки УПА і Бандера, а й визвольні змагання, а відтак УНР і ЗУНР.
Саме сьогодні за григоріанським календарем він з’явився на світ. Був із наших та не був нашим… Хоч народився у Полтаві, але писав, що в Петербурзі – аристократичніше… Його мати була з роду Суріних і теж пописувала, друкувалася в газеті «Копєйка», а по батькові він був українцем – Михайлом Івановичем Зощенком.
