«Як дізнатися, чи людина «твоя»?» – питали його.
«Просто. Ти йдеш своєю дорогою, а вона своєю – і зіткнешся з нею посередині дороги. Вона не знала. Ти не кликав. Ви зійшлися. Ви знайшлися. І куди б ви не рухалися раніше, вам тепер по дорозі».
Думаю, у Білорусі шлях до ЄС значно ближчий, ніж в України, якщо диктаторський режим Лукашенка буде повалений. Населення Білорусі всього-навсього 9 мiльйонів (шість невеликих, компактних областей). З них понад 80% — етнічні білоруси. Інші етнічні групи — українці, росіяни, поляки, литовцi. Тобто такої 5-ї колони росіян, як в Україні, у Білорусі нема.
У козацькій садибі на ювілеї кобзаря Василя Нечепи людей було мало. Бо так воно є зазвичай: ті, кого хочемо бачити ми – не дуже до нас поспішають, а ті, від кого нема відбою – осоружні нам… Втім, у немноголюдді є й свої переваги – відбірне товариство, мов крізь сито провіяне.
Чимало українських «експертів», котрі беруться дуже «глибоко» аналізувати становище у Білорусі, стверджують, буцім серед білорусів нема реальних опозиційних лідерів, і тому бунт неминуче зазнає поразки. І то є, напевно, так. На жаль, яскравих, харизматичних лідерів серед білоруських протестувальників наразі не видно.
Сіамські коти нині не в моді, а були часи, коли португальці привозили їх із Сіаму, котрий нині зветься Таїланд. Кажуть, що спочатку ця порода потрапила до Англії, але була вона відома і в Речі Посполитій. Отці духовні отримували їх в дарунок з Риму.
Все життя маю величезний сантимент до людей розумних. Є в них якась така заспокійлива, безмовна обіцянка, що все буде добре. Бо в розумних віддзеркалюється загалом усе людство. Люди, котрі системно, переконливо і упевнено знають та розуміють своє – дуже зачаровуюють.
