Є речі, які неможливо пояснити тим, хто не жив за совка… Пригадалася раптом історія, що трапилася зі мною і американського українкою Іреною Яросевич, котра працювала в очолюваному мною «Рух-прес», так називалася колись прес-служба Руху. Ірена там відповідала за зв’язки з іноземними ЗМІ.
До Нового 2021 року на стіні гуманітарного відділення АН України, що на Європейській площі столиці, відкрито «дві меморіяльні дошки» літературознавцеві й поету Івану Світличному та перекладачеві й поету Василеві Стусу. Обидва – неординарні особистості, що заслуговували б на окремі пам`ятні відзнаки, а не зліплені докупи.
Цю дорогу мені світлину я ніколи не подибував у нашому сімейному альбомі. Як і будь-де. Взагалі. І ось місяць тому, напередодні Дня працівників сільського господарства України, вона неочікувано (принаймні, для мене) спливла на Facebook, у віртуальній експозиції Бериславського районного історичного музею.
… На другий день Рождества курінна, сотенна, полкова й генеральна старшина Гетьманщини сходилася/з’їжджалися до курінної хати, сотенної, полкової й генеральної канцелярії. Збиралися на шляхетські сеймики — козацькі ради.
