… назад на війну. Кожного з нас тягне назад на війну. Бо війна – це частина кожного, хто там був. Та частина, яку не викреслити, яку не скасувати і не забути. Ніколи. Війна – це інший світ. Світ — страшний, із запахом крові і поту, солярки, кави та цигарок. Світ – просочений димом пороху, палаючої техніки і тліючого в буржуйці вугілля.
Білу лілею, як оберіг, зривали лише в особливих випадках — на важку далеку дорогу, і клали її поряд зі жменькою рідної землі в хустинку, яку тримали за пазухою. Це якраз її Величність, та сама Одолень-трава! А ще стебла використовували як серцевий засіб і… заспокійливе для дуже активних до любові мужчин…
Старезна абрикоса живе в нашому садку вже за своїми, тільки їй відомими правилами. Колись міцна і дужа, вона радувала нас незабутнім смаком золотих своїх плодів. Відрами збирали, роздавали друзям. Плоди розкішні: великі, як яйце, а вже які солодкі і соковиті…
