Ця книжка і справді мала припасти мені до смаку саме зараз і за тематикою читання, і за гастрономічними пріоритетами. Бо мій читальний місяць видався «рослинним», а вино останнім часом ситуативно вийшло на перші місця мого споживацького рейтингу. Один тур винарнями Бесарабії чого вартував! Та й недавні посиденьки з друзями відзначилися великою кількістю доброго вина.
Не лякайтеся. Це лише мої відчуття. І вони, можливо, хибні. Шкода, але така унікальна мережа для комунікацій все ж має нині тенденцію до згасання. Звісно, коли FB стартував, людині, яка щось публікувала, здавалось: ось настав її зоряний час, ось той прорив, ось то щастя, коли вона може заявити про себе, про свої таланти на увесь білий світ. Та навіть більше, здавалось, що людину чує і Земля, і саме Небо…
У читальній залі чернігівської бібліотеки ім. Короленка відбулась презентація книжки віршів «Любов і вирій» відомого поета, журналіста, краєзнавця, лауреата низки літературних та мистецьких премій Миколи Будлянського. Почали з виступу Віктора Гембари, який виконав пісню Ярослава Музики на слова Миколи Будлянського «Жоржина».
Читаю Мігеля де Унамуно, роман «Туман» в українському перекладі Віктора Шовкуна (Мігель де Унамуно. Вибрані романи. Львів: Астролябія, 2012). Гадаю, один із найоригінальніших европейських письменників першої половини ХХ століття:
