На «Хвилі Десни», прочитав бідкання Михайла Пасічника з приводу вильоту його та ще цілої групи письмаків із номінантів на здобуття Шевченківської премії 2022 року. Сього чоловіка, п. Пасічника, я бачив, зустрічався побіжно з ним лише раз, коли‘м (ох, се еґоїстично-оросівське «Я») очолював київсько-спілчанський «десант» письменників на літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову», що вже не перший рік – за Незалежності – відбувається на житомирських теренах колишніх древлян.
Daily Archives: 29 Листопада, 2021
Літературний «хоровод» «золотошукачів»-комітєтчиків
Прочитав обурливі нотатки Михайла Пасічника і Наталі Дзюбенко-Мейс про «весільні ігрища жаб» під назвою Шевченківські перегони. Макаров, який нині очолює Шевченківський комітет, звичайно, не є ні письменник, ні журналіст, так одне непорозуміння, «золотошукач». На прапорі цього макарівського комітєта має красуватися прутень классіка сучукрліту, яким він оздобив свою паетічєскую нєтлєнку, здається, теж «претендент на папаху»… І це так виглядає надія української літератури на увагу европейського культурного середовища?
Спершу треба відродити літературну критику
Прочитала розмову на Українському радіо з Юрієм Макаровим — головою Комітету Шевченківської премії. За його словами, під час першого туру комісія відсіює тих, хто потрапив до списку номінантів випадково: «Неодмінно щороку з’являються люди, які в своєму житті видали кілька поетичних збірок і одразу подаються на Нобеля. Оскільки вони можуть не знати іноземних мов, то як проміжний варіант – подаються на Шевченківську премію. Це треба відсіяти на першому етапі, щоб воно не заважало сприймати картину. В цьому сенсі функція першого туру – санітарна».
Як я потрапила до списку «випадкових»
Саме так – «випадкові» написав голова Шевченківського Комітету Юрій Макаров про мене та інших українських письменників. «Оскільки, можливо, вони не знають іноземних мов, то як можливий варіант подаються на Шевченківську премію. І з всієї поваги до їхніх амбіцій, це просто треба відрізати, відсіяти на першому етапі, щоби воно не заважало сприймати картину. Так що в цьому сенсі функції першого туру всього лише «санітарні».