Завтра відбудуться широкоформатні зустрічі у Брюсселі міністрів оборони країн НАТО і їхніх партнерів, і від того, що там відбуватиметься, залежатиме подальша кількість і види озброєнь для передачі їх збройним силам України. Отже, 15 червня у штаб квартирі НАТО відбудеться закрита зустріч представників міністрів оборони у форматі «Рамштайн–3». Міністри оборони країн Альянсу + країни партнернери.
Мій Боже, я вірив у тебе завжди,
Та зараз на моїм знамені
Палає питання — мій Боже, а Ти,
Ти вірив хоч трохи у мене?
Як страшно, якщо посміхаєшся Ти,
Коли нас кладуть по могилах.
Послухай, мені вже набридло повзти.
Я зараз згадаю про крила…
(Вадим Коваль. Закоханий падре. Чернівці. 1996 р.)
110-й ранок Широкої війни. Він припав на День Святого Духа — день, який поет українського кореня Максиміліан Волошин називав іменинами Землі. Бо ж справді земля в розповні зелені – у буйстві росту і рясту. А миколаївці та вцілілі мешканці Сіверськодонецька ховаються в підвалах, бо руzzкій мір не дає милуватися красою літа землі, а змушує нюхати міазми імперськості. А наші воїни тримають оборону, навряд чи маючи час і змогу подумати про красу відродженої землі, бо вони бачать її зраненою.
Мова як засіб комунікації — абсолютно утилітарний інструмент і придуманий для обміну інформацією та полегшення описовості навколишнього світу. Як казав Вітґенштайн — межі моєї мови означають межі мого світу. Означають, не в сенсі надають сенсу, а в сенсі надають кордонів. Чим багатша мова — тим у ширшому світі ти живеш.
На Трійцю завжди пекли пиріжки й варили борщ у печі. А за день до того прибирали в хаті. Прибирала баба. У цей час краще було кудись подітись, бо процес прибирання бабу дуже нервував. «От паразітва отака… Уже й цей пододіяльник порвали… Хіба ви люди? Хіба вам можна красіве стелить? Вам аби соломи – ви врикотитесь і лежатимете день і ніч!» – баба люто висмикує з-під перини вишитий квітками та горлицями підзорник, почовганий дідовими чобітьми.
