Непомітно, день за днем, ми наближаємося до літнього екватора, хоча справжній екватор вже відпалав Літнім сонцестонням, залишивши по собі випалену пожухлу траву і потьмяніле, наче присипане втомою, листя на деревах в садах і парках наших міст. Вже навіть встигла розчинитися в літній спеці і сірій буденності ніч Купала, молодшого брата Літнього сонцестояння, якого за віщось ще бозна-коли розділили з родиною і призначили на формальну посаду, де він і дотепер скніє, згадуючи давно минулі часи, коли він по праву запалював святкові вогні, вітаючи найкоротшу ніч у році…
Літнє Міжсезоння
