Мій добрий друг, патріотка України, колега і просто мудра жінка Олена Кияшко закінчила земний шлях. Ще не надруковані її спогади про сильних особистостей, що наближали, як і вона, незалежність України у кінці 80-х на початку 90-років. Добре, що побачила світ книга «Нас, друзі, Менщина єднає», яку вона редагувала і представляла у лютому 2021 року у бібліотеці Короленка.
Нілі Зборовській виповнилось би 60!!! Яскрава, не типова в наукових колах Ніла Зборовська (27 вересня 1962 — 24 серпня 2011) відразу привернула увагу своєю неординарністю, з’явившись в середині 90-х років в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка після закінчення аспірантури при Інституті літератури та мистецтва НАН Казахстану в м. Алма-Аті (1991).
Загорнуті троянди в целофан,
Шматок кашне з-під кожуха старого.
Се не поет! Істерик і профан!
Минайте. Пріч. “Сахайтеся від нього!” –
Кричали стрічні згарячу, в серцях,
Всі розпавичені, в містечку добре знані.
Поет вростав у землю. Наче цвях,
З землі стирчав. І був він – рана в рані.
Але ж ніколи не стидався ран,
Хоча йому й далеко до атланта.
І після всіх невиспаних зітхань
Згинавсь, немов од сліз тяжких троянда.
Серед моїх фейсбучних друзів є один молодий поет. Справжній, талановитий. Його вірші – з дуже небанальними римами й образами, з нашаруваннями ідей, коли в одній фразі одразу кілька глибоких змістів. Багато болю. В нього по життю ще задовго до 24.02. складалося і драматично, й трагічно, а недавно пережив російську окупацію. Багато жаху. Виходив з неї буквально під обстрілами, дивом уникнув зустрічі з орками. Написав про це чимало, прози теж. Все незагоєно справжнє і криваво талановите. Намагався зацікавити вистражданим важливих людей від культури…
