Мама з татом у парі прожили круглих 60-ть років. Життя було нелегким, але, на диво, веселим. Народили і виростили нас, трьох дітей. Збудували файну хату, яка і зараз милує око. Дочекалися внуків-правнуків… І от визріла в батьків думка, аж на 80-му році життя, взяти в Церкві шлюб! А то і не дивно, що так довго визрівалось. Бо при тому шаленому і дикому совєтському атеїзмі, як воно могло статись по-іншому?!
Сумнівно, чи купила б я цю книжку обдумано і сплановано. Підсвідомо я завжди відчувала, що проза Сергія Жадана (на відміну від його поезії) — це щось далеке від мене. Але книжкові аукціони групи ВРАЖЕННЯ.UA завжди відключають раціональне мислення і головним чинником у виборі книг є передовсім емоції. Тож саме керуючись емоціями я і поставила ставку на книжку «Ворошиловград» від «КСД». Так, наче якщо я її куплю і прочитаю, то місто, що колись носило таку назву повернеться з багаторічної окупації. Наївно! Та, все ж таки, моя ставка перемогла і я стала власницею книжки з почесною відзнакою, що кошти від неї допоможуть ЗСУ косити русню.
Згоріло місто. Попіл. Дим.
І небо впало нам на плечі.
Згубивши золоті сліди,
Цей день, як хлопчик, ревно плаче.
На кождім смутку по струні,
У кожнім слові по безодні.
Серед пожарищ ми одні,
Та ще дерев тіла холодні.
Він пройшов творчий шлях від першої публікації у районці на Сумщині до посади редактора популярного українського гумористично-сатиричного журналу «Перець». Від коротенької газетної замітки до чималої низки книг гумору і сатири, які дуже вподобали читачі. Від схвальних відгуків земляків на перші проби пера до престижних вітчизняних та міжнародних літературних премій і відзнак за свою цікаву та самобутню творчість.
