Він насправді в це вірить? Ні, він РЕАЛЬНО вірить, що воює з фашизмом? Він РЕАЛЬНО вірить, що це і є той самий «останній і єдиний бій»? Він РЕАЛЬНО дивиться на той нещасний танк «зі сльозами на очах»? І він РЕАЛЬНО бачить себе як мінімум архангелом тієї само «священної війни»?
В ході написання книги — біографії Левка Лук’яненка — освоюю і літературу, дотичну до його постаті та часу. Серед таких три грубі томи — листування Євгена Сверстюка з дружиною Валерією Андрієвською (вид-во «Дух і Літера», 2019). Книги передають побутовий колорит епохи з чергами, дефіцитами всього у «найщасливішій країні Рад».
Ру-параду не дивився. Та й не дивися б, бо дуже сумнівне це заняття – дивитися сумний карнавал на красній площаді й потирати руки, що там нема танків. Нічого радісного нема в тому, що всі їхні танки відмісили або зараз місять нашу землю, через що нема їх на параді. Впиватися сквашеними пиками диктаторів якось не входить у число мого естетичного задоволення, але кому до душі дивитися московські паради від початку до кінця – ну, як то кажуть, вітер у спину.
А пригадуєте ще зовсім недавно, чи не рік тому, Вятрович пропонував перенести день пабєди на 8 травня? Його звинуватили в тому, що він розколює суспільство… Так само і з 8 березня… Ну нічого. Ми ще доживемо до часу, коли Зеленський скасує і вихідний на 9-оє мая. Його прихильники, які сьогодні проти, радісно плескатимуть в долоні. Так. Так. Так — Армія. Мова. Віра., Вова.
