У повітрі осінь. Цього року в декого зі студентів чотирнадцяте серпня стане умовним першим вересня. Вони завтра підуть вчитися. А зараз зосереджені і розслаблені водночас, як ми колись…
Де бриніло літо синє…
Daily Archives: 13 Серпня, 2023
Ранкова кава
Ранкова суботня кава і зустріч старого друга… Маємо з Іваном Кокуцою традицію вихідного дня — рано-вранці по суботах і неділях «настроюємося на краще» філіжанкою кави в одному із торгових закладів на перехресті автодоріг «житомирське шосе-Стоянка-Гореничі». До війни ми розпочинали свій релакс плаванням в басейні у «Бабусиному саду» і завершували десь на заправці або у якомусь супермаркеті…
Приїжджий
Коли хтось приїжджає здалеку і ти з ним зустрівся, поговорили, згадали.., то потім саме місто здається чужим. Воно віддаляється від тебе все далі, як і дата знайомства з людиною, яка тепер приїхала здалеку. Тому до таких зустрічей з минулим ставлюсь з обережністю. Тобто дбайливо. Інакше такі зустрічі можуть віддалити місто настільки далеко, що потім його взагалі не повернеш. І жоден лікар /психіатр чи терапевт/ не допоможе.
КопАння в собі і кОпання інших
Песимісти гадають, що все буде. Оптимісти гадають, що все буде добре. І тільки реалісти в курсі, що все може бути. Вища любов – таємна любов. Зодягнена в слова, любов втрачає свою гідність. Письменник починається з книг і самотності. З чужих книг і своєї самотності. І тоді книги стають способом життя, а самотність – музою, єдиною відданою дамою серця.
Хава Володимирівна любила Росію…
Не пригадаю, коли це було, десь у середині 90-х минулого століття. Я тоді ще вірила у людей, у людяність, в ідейність боротьби за Незалежність України. Багато працювала, писала, обробляла городи, аби діти мали щось їсти. Гривні ще «не ходили», самі лише купони. Своєю найближчою людиною важала менянку Хаву Волович, репресовану, інакомислячу, начитану письменницю, хоча вона не приховувала своєї ненависті до нашого націоналізму. До нашого прапора, якого я вперше підняла у цьому райцентрі.
