Люблю осінні груші. Та не всякі, а такі, щоб аж світилися налитими боками, щоб, коли надкусиш, сік тік по бороді, а від медового запаху паморочилась голова. Такими мене щедро пригощає кума. Оце повертаюся додому — і так мені пахне грушами, отими — медової стиглості. На жаль, у куми вже закінчились, а як же хочеться…
15 грудня Соломії Павличко було б лише 65 років… Звичайно, вона була такою вже в університеті, але ми не зналися близько, просто віталися — вона була на рік і курс молодша, у кожного свої студентські ватаги…
Вчора був День народження Юрія Володимировича Шевельова (про який я завжди забувала за його життя, і він за те на мене сердився й бурчав у листах настільки артистично, наскільки може собі це дозволити 90-літній “дєдушка”, щоб не знудити “внучку”).
