Цими вихідними буквально пірнула в читання з головою. Книга, яку тримаю в руках — це новий роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання», який вийшов друком у видавництві “Апріорі” минулого року. Події роману, про який веду мову, розгортаються в мальовничому місті Ірпінь. Це надзвичайно емоційна історія про кохання та взаємостосунки людей на тлі віроломної агресії.
З нульових двохтисячних й аж донедавна адепти сучукрліту днювали і ночували в Польщі. Не могли нахвалитися як там добре. Ладні були цілувати пантофлі Кракову та Варшаві… Лиш би допастися книжкового ринку Європи. Тепер, коли не перший місяць триває, скажемо м’яко, протистояння на польсько-українському кордоні, наші «інженери людських душ» начеб води в рот набрали та поховалися в кущі.
Освальд Шпенґлер в своїй праці «Присмерк Європи» — фундаментальному аналізі історичного процесу, вбачав те, що всі культури проходять однакові стадії розвитку — зародження, розквіт та занепад. Знаменням кінця він називає переселення народів та прихід до влади тиранів. Те, що ми сьогодні бачимо. Так ось поняття «тиранія» в тлумаченні як Платона, так і Аристотеля була найгіршим політичним режимом.
