Люблю отруту, сховану в лілеї,
Люблю порок із поглядом ясним,
І безсоромність ніжности твоєї,
І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню,
Бо ти мені лишалася одна;
Люблю в тобі мою любов останню,
Солодкий шум допитого вина.
(Максим Рильський. Під осінніми зорями. К. 1918)
Захід безумовно визнає результати “виборів” в РФ. Як визнає він законними вибори в Ірані, в Туреччині. Визнає легітимність влади, де взагалі вибори не проводяться: в Китаї, Саудівській Аравії, Північній Кореї, Афганістані… Не тільки визнає, а й тісно співпрацює. Захід визнає владу тих, хто здатен контролювати населення тієї чи іншої країни.
Після того, як путін тріюмфально обраний на ще одну каденцію (яка несподіванка! шок! сенсація!), їхнім опозиціонерам в екзилі не можна зупинятися на акції «полдень против путина» — треба невпинно й мужньо рухатися вперед. Із варіянтів, запропонованих гострослівними коментаторами в соцмережах, мені найбільше до душі припала ось ця пропозиція: полночь против путина.
