Писати про Андрія Охрімовича-«Охріма» (1957-2022) в минулому часі якось не дуже пишеться. Хоча, все в нашому житті стається вперше. Коли я читав роман Павла Вольвача «Хрещатик-плаза», в якому одним із наскрізних персонажів проходить журналіст Артем Трохимович (Трохим), то ніби переглядав стару фільму, де одну з ролей грає Андрій.
Вона була балериною, витонченою, стрункою і загадковою… А він — ліричним поетом і нащадком французького офіцера із прізвищем De’Sossyur… Як усі французи, він легко закохувався, тим паче, що в порівнянні з першою дружиною (комісаршею з наганом) Марія здавалась неземною. Вони одружилися через кілька днів після випадкового знайомства в театрі, і він жартома називав її Муркою…
Останнім часом відчувала себе якоюсь напівздутою кулькою. Роботи багато — енергії мало. Навіть не знала чим маю підживляти той емоційний спад. І тут мені в пригоді стала книжка, яку запланувала собі на червневе читання. Це новий роман Ярослави Литвин «Вілла у Сан-Фурсиско» від Видавництво «Фабула», який наробив багато шуму в книжкових колах та став хітом продажів на недавньому Книжковому Арсеналі.
Вчора, на 90-му році життя відійшов у інший світ відомий чернігівський письменник, лауреат обласної премії ім. М.Коцюбинського Олексій Брик. Олексій Григорович народився 15 травня 1935 року у селі Кузьминці на Вінниччині. Закінчив педінститут у місті Бєльці (Молдова) та Київський державний університет ім. Т.Шевченка (романо-германську філологію).
