Не вдаючись у багатоходову конспірологію: а чому нещасному Трампові куля лише вушко полоскотала? Заспокою посполите товариство: України нема в цих американських гірках… Ціни на бензин, тарифи, мігранти — ось святая трійця американських виборів.
Лі Гарві Освальд десь на тому світі презирливо мружиться: «Ну і людці пішли — навіть влаштувати нормальне вбивство політика не здатні. Це ж треба — шість пострілів зробив і лише вухо жертви зачепив. Мабуть, руки тремтіли від страху. Ех, треба було курси свого імені на Землі організувати…»
Замах на Д. Трампа – навряд чи остання спроба позбутися його з дистанції перед виборами. Напевне будуть ще, а паралельно «деми» хитатимуть ситуацію всередині країни. Найрізноманітнішими способами. Можуть зробити повторення літа 2020-го з хаосом на вулицях, ми це вже проходили. Або раптом з’ясується, що нещасні нелегали, бугаї-мігранти з Мексики – страшенно пригноблені життям в Америці за гроші платників податків. І з того розпачу пішли громити досі затишні білі дільниці американських провінцій. Поліції, яку активно позбавляли фінансування усі минулі роки, просто тупо забракне, щоби вчасно вгамувати наволоч.
Якби українці мали здатність шанувати своїх, сьогодні б відзначали 70-річчя Володимира Кашки. Бо це був цікавий письменник – скажімо, видатний читач Юрій Мушкетик дуже цінував його повість “Житло” (багато хто з нас її читав?). Бо це був своєрідний філософ, який відлунюється хіба десь ноткою в писаннях Костянтина Москальця та Андрія Деркача (який тепер воліє зватися Анваром).
Кіно це похідна річ від літератури і дуже часто не дуже вдала. Кінофестивалі псують смак. Немає письменників. Є переписувачі вже стократ написаного. Взагалі жахливо усвідомлювати, що Франко не читав Андруховича. Можна кпинити довго і з кіно, і з літератури. Але в сарказмі головне не припуститися іронії.
Читаю про дружбу Миколи Бажана з Юрієм Яновським. Так, це була юнацька дружба. Так, вони два написали багато творів, що непридатні для канону нової української літератури. Але перед лицем страху, бажання вислужитися, інстинкту самозбереження, вже не кажучи про темне роздратування талантом товариша, гине всіляка дружба, всіляке приятелювання і навіть елементарна порядність.
