Зарив я в землю безліч юних днів,
Між ними був один, що дуже жити хтів.
Те місце, де лежать їх мертві голоси,
Я каменем приклав, щоб не розрили пси.
А нині, мов на гріх, бракує того дня –
До нього мчу і мчу, упавши на коня.
(Ярослав Павуляк. Могили на конях. Тернопіль. 1999)
Це ті спогади, які змушують серце битися частіше, а в грудях зароджується теплий згусток енергії, який стискає з неймовірною силою, йому не вистачає місця, він підходить теплим комом до горла і… на секунду свідомість згадує те відчуття, — відчуття щастя. Ми з Ігорем закінчили четвертий курс. Сесія, екзамени позаду, у нас канікули, ми вільні!
Москві важливо добитися саме в цьому році, якщо не військової, то дипломатичної перемоги. Путін не лукавив, коли 14 лютого сказав журналісту Зарубіну, що для Росії краще було б, щоб Джозеф Байден лишався президентом. Майстер спорту із дзюдо і самбо цінує у супротивнику передбачливість. З непередбачливим Путін і війну не розпочинав би.
