Запитань без відповідей. Сподівань і намірів. Вересень стійкості та непохитності вже прийшов. Тихо і просто. Минув останній день спекотного, неспокійного літа, з яким так розчулено прощалася дітвора. Але порядний календар дав ще один день на відпочинок та підготовку до школи.
Спочатку цитата з Володимира Базилевського про Леоніда Талалая: «Маємо суспільство, акустика якого, попри всю його піротехніку, відлунює печерною порожнечею. Каламуть духовного запустіння така непрозірна, що сучасна людина уже не завжди здатна відрізнити добро від зла. У цій пущі поезія – кругла сирота. І все ж вона жива. Так пробиваються крізь товщу снігу проліски.
Після того, як я отримав поштою електричну викрутку Bosch, то привіз її додому, і спробував скористатися на практиці. А вона не працює! Тикав, микав, переключав, перевірив батерею. Не хоче робить… От, думаю, обдурили, суки!
Люди, яких я щиро поважаю за зрілу громадянську позицію і мудрість, покидають фейсбук і соцмережі загалом. І я їх розумію. Емоційно спокійно сприймати цю вакханалію дилетантизму, критиканства і хуторянського ура-партріотизму й анархолібералізму дуже і дуже важко. Не кращою є ситуація і в українських медіа.
Шукаючи фотоілюстрацію про нове підвищення податків, яке готує комітет ВР на чолі з Данилом Гетьманцевим, натрапив на фото цього чільного нардепа від “Слуги народу” з червоною ниткою на зап’ястку. Це вважається оберегом від лихого ока чи щось таке… (слово “пристріт” вони не знають).
