Пригадалися золоті слова Маланюка, які були написані ним майже сто років тому про росію. У 1929-му український культуролог і сотник армії УНР Євген Маланюк у статті «Чергова лекція» дуже чітко і вдало описав її суть: «Росія як певна державна конструкція ніколи не може бути ані сильною, ані спокійною: причини в характері самої імперії, що постала не з політичної чи духовної вищости московської нації. Російська імперія повстала шляхом грабування, і тому труслива психологія злодія завжди тяжила над її урядами…
Ця невпевненість за імперську конструкцію змушує кожен російський уряд трястися трясцею злодія над награбованим і кепсько прихованим добром, і в цім фатальна причина недемократичности всякої Росії.
Імперія награбованих земель — це, кажучи теперішньою совєтською мовою, якась імперська «маліна» (на мові одеських злодіїв і горьківських bermensh’ів, злодійський притон, конспіративне помешкання для награбованого).
Зовні цілком пристойні двері, дощечка з написом «РОССИЯ», а внутрі сидить «хіпесник» (злодій) з «шпалєром» (револьвером) і трясеться над «барахлішком» (речами)».
Олександр Саліченко
