Не думала, що буду далі писати щоденник. Ніби ж уже побіля мого дому тихо. Але 20% України у вогні. І у вогні моя свідомість, мій мозок і серце. Я часто з ненавистю згадую фрау Меркель, її «Мілий Вова, – і додаю, – із Тамбова».
Так часто згадую, що сьогодні наснився Тамбов…
Він був українським! Я ніби-то пропагувала там нашу рідну мову і обнімалася з тими, хто розмовляв українською…
Валентина Мастєрова
с. Красилівка, 4.06.2022р.
***
А мені згадався раптом мій дуже давній катрен і я зрозумів, про що він…
Тісно в землі черв’якам і мерцям,
Тісно у небі пташкам і ракетам…
Де ж притулитися нашим поетам,
Що не потрібні ні тут, ані там?
Сергій Пантюк
***
Зціпивши зуби і скріпивши серце, не помічати якийсь час тотальну русскоязикость, настрої колаборантів, ватне болото, промосковитську попівщину, недолугість влади і лякливу невпевненість Заходу. Накласти собі на очі шори, як у тих коней, забути на мить про загрози внутрішні. А бачити, зупиняти і нищити навалу зовнішню! Інакше залишиться тільки те, що перераховане в першому реченні, а СВОЄ буде понівечене і знищене.
Мирослав Дочинець
