Всі ці висловлювання з легендарної «Аліси в країні чудес» ми мабуть починаємо розуміти, лише подорослішавши:
1. Якщо у світі все безглуздо, – сказала Аліса, – що заважає визначити цьому якийсь сенс?
2. У всьому є своя мораль, треба лише вміти її знайти!
3. — Не можна повірити у неможливе!
— Просто в тебе мало досвіду, — зауважила Королева. — У твоєму віці я приділяла цьому півгодини щодня! Іншими днями я встигала повірити в десяток неможливостей вже до сніданку!
4. Знаєш, одна з найсерйозніших втрат у битві – це втрата голови.
5. Завтра ніколи не буває сьогодні! Хіба можна прокинутися вранці і сказати: «Ну ось зараз нарешті завтра»?
6. Мало хто знаходитье вихід, деякі не бачать його, навіть якщо знайдуть, а багато хто навіть не шукає.
7. — Серйозне ставлення до будь-чого в цьому світі є фатальною помилкою.
— А життя це серйозно?
— Так, життя — це серйозно! Але не дуже…
8. Бачила я таку нісенітницю, в порівнянні з якою ця нісенітниця — тлумачний словник!
9. Найкращий спосіб пояснити – це самому зробити.
10. Якби кожна людина займалася своєю справою, Земля крутилася би швидше.
11. — А де я можу знайти когось нормального?
— Ніде, — відповів Кіт, — нормальних не буває. Адже всі такі різні та несхожі. І це, на мою думку, нормально.
12. Подумати тільки, що через якусь річ можна так зменшитися, що перетворитися на ніщо.
13. Як вона не намагалася, вона не могла знайти тут ані крапельки сенсу, хоча всі слова були їй цілком зрозумілі.
14. Якщо в голові порожньо, на жаль, найбільше почуття гумору вас не врятує.
15. — Що ти хочеш?
— Я хочу вбити час.
— Час не дуже любить, коли його вбивають.
16. Вона завжди давала собі добрі поради, хоч слідувала їм нечасто.
17. — Не сумуй, — сказала Алісa. — Рано чи пізно все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину гарну схему, як мережива. І стане зрозуміло, навіщо все було потрібне, бо все буде правильно.
18. — А що це за звуки, он там? — спитала Аліса, кивнувши на затишні зарості якоїсь симпатичної рослинності на краю саду.
— А це дива, – байдуже пояснив Чеширський Кіт.
— І що ж вони там роблять? — поцікавилася дівчинка, неминуче червоніючи.
— Як і належить, — Кіт позіхнув. — Трапляються…
19. Якби це було так, це ще нічого. Якби, звісно, воно так і було. Але оскільки це не так, так воно і не так. Такою є логіка речей.
20. Все, що сказано тричі, стає істиною.
21. Ніколи не вважай себе не таким, яким тебе не вважають інші, і тоді інші не визнають тебе не таким, яким ти хотів би їм здаватися.
22. Десять ночей удесятеро тепліше, ніж одна. І вдесятеро холодніше.
23. — Скажіть, будь ласка, куди мені йти звідси?
— А куди хочеш потрапити? — відповів Кіт.
— Мені байдуже… — сказала Аліса.
— Тоді все одно, куди йти, — зауважив Кіт.
24. План, що й казати, був чудовий: простий і зрозумілий, краще не вигадати. Недолік у нього був лише один: було зовсім невідомо, як його виконати.
25. Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти щонайменше вдвічі швидше.
Як на мене — чудово!
Сергій Чаплигін
