Для України — це кричуща проблема, бо безпардонний «віджим» чужого не тільки посилює соціальну напругу і без того криміналізованій країні, але й відлякує закордонного інвестора. А він нам украй важливий для перезапуску економіки якраз зараз, після локдаунів. Найбільше рейдерських атак зазнають фермерські господарства, причому, у багатьох випадках доходило до застосування зброї та кровопролиття.
Фермерам доводилося створювати мало не військові формування для захисту свого майна. Найгірше, що об’єктами рейдерства стають й закордонні інвестори. Це жорстко б’є по іміджу України, блокує прихід іноземного капіталу.
Президенту часто звертають увагу на це при міжнародних зустрічах. Тому вирішення проблеми рейдерства перезріло. Обнадіює, що якраз перед парламентськими канікулами ВР проголосувала у першому читанні законопроект 3774 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству». Можливо, він покликаний прибрати цей національний сором.
Тож як держава збирається протистояти рейдерству, у якому зав’язані потужні фінансові гравці, політики та криміналітет?
Буде посилено відповідальність за такі злочинні операції: незаконні дії з документами на перерахунок, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, виготовлення електронних грошей на спецобладнанні, підробку документів, які подаються на держреєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців. Жорсткіше буде каратися і протидія господарській діяльності. За завдану шкоду підприємствам чи бізнесам в особливо великих розмірах штрафи збільшено від 340 000 до 680 000 гривень.
До відповідальності притягуватимуть і за незаконне заволодіння майном підприємства чи організації, доведення до банкрутства із суттєвими збитками державі. А також шахрайські дії з фінансовими ресурсами, підробку реєстраційних документів при виготовленні цінних паперів, печаток, штампів, бланків, їх збут чи використання серед зацікавлених у злочині осіб.
Каратимуть також за незаконне використання торговельної марки із завданням значних збитків та за знищення нотаріусами документів діловодства чи приховування їх. Тож за всіма зазначеними пунктами штрафи зростають до меж — від 85 000 до 680 000 гривень, і майже за кожну таку дію встановлено кримінальну відповідальність та терміни ув’язнення від 6 місяців до 10 років.
Але головним є питання, чи запрацює цей закон з огляду на те, що він зачіпає потужні фінансові кола, корпорації, олігархів? Бо, на жаль, ми спостерігаємо, що багато законопроектів у Верховній Раді готуються зі швидкістю перепічок на вулиці Богдана Хмельницького. Молоді депутати вчаться на марші і змагаються в активності. Але часто за цим стоїть прорахований інтерес і продукуються законопроекти, які зачіпають потужних енергетичних гравців та цілі торговельні мережі.
А у більшості випадків до прийняття у другому читанні вони не доживають. Включаються лобісти, сесійна зала рясно засівається контраргументами, і законопроекти стають на паузу. Причому, часто ініціаторами подання таких завідома летальних законопроектів є самі лобісти-посередники, котрі зацікавлені у русі корпоративного економічного ресурсу в бік парламенту. Такий собі тонкий інтелектуальний рекет, смикання за вуса потужних фінансових воротил.
Але це забирає час і перевантажує процедуру, шкодить оперативності нагальних законів, котрі вкрай необхідні всій економіці, тому ж АПК і хронічно недофінансованій національній сільськогосподарській науці.
А вона теж зазнає стрімких, зухвалих, навіть демонстративних рейдерських атак. Центральні ЗМІ вже писали, як група невідомих поки що осіб відкрито, під прикриттям «тітушок», захопила унікальний, європейського значення дослідний полігон НААН. Ми зверталися у всі можливі і неможливі інстанції. І що? На місці полігону вже зведена крута багатоповерхівка. Та, напевно, згодом ми все ж знатимемо справжніх бенефіціарів захоплення, будівництва на незаконній території та VIP-власників квартир.
Тож ситуація з рейдерством в Україні буяє пишним цвітом. Лише за даними платформи «Опендатабот» за першу половину 2021 року в Україні зафіксовано 466 нових рейдерських атак, приблизно, по 2 захоплення щоденно. Це до того, чи варто було йти у відпустки не проголосувавши антирейдерський закон у другому читанні?
Ануш Балян