Політика

Московському Різдву назустріч

У питанні віри я людина коректна. Як і щодо дотримання релігійних ритуалів. Але ганебна подія, що сталася в Запоріжжі, підштовхнула висловитись. Сам я Різдво вже зустрів — 25 грудня, як і відстоював. Завтра з’їжджу на цвинтар — до рідних могил. Але сказати хочу про інше.

Завтрашня дата Різдва, хочемо ми того чи ні, але нав’язана нам Москвою. Себто, окупантами, які вважають нашу землю своєю. Які сіють смерть і розбрат. А церква їхня благословляє вбивство нас і брехнею та лицемірством прагне тримати в покорі. І дехто це сприймає. Дехто з тим змирився.

«Канонічність, благодатність, Бог один…»
Бог один, але служать йому по-різному…

Бо їхні попи відмовляються відспівувати наших полеглих воїнів.
А тепер дійшли до найбільшого блюзнірства — відмовили у шляху до Господа невинній дитині. А попри це — у їхніх монастирях готувалися до захоплення наших земель окупанти. Там відлежуються потріпані бойовики. Там переховується антидержавна література. І відкрито ведеться антиукраїнська пропаганда.

Так, Бог один!
Але московські попи служать не йому. Хутчій Його антиподу, одне із втілень якого — нікчемний, але агресивний кремлівський курдупель…

Тому заклик Хвильового зараз як ніколи актуальний — геть від Москви! Від її профашистсткої церкви. Від їхніх ортодоксальних ритуалів.

І самих цих псевдо-священиків час гнати з нашої землі поганою мітлою. Хто не розуміє цього — варто пояснювати. А хто не бажає розуміти — служить ворогам. А отже — і сам є ворогом. А ви що хотіли? У нас же війна…

Сергій Пантюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *