Дивна пригода сталася зі мною в лісі. До мене прийшла ящірка. Малесенька степова ящірка у лісі. Зупинилася і уважно роздивлялася мене. Було враження, що дивилася прямо у вічі. Знаю, що не можна брати ящірок до рук, бо вони хвости свої відкидають, рятуючись, але все ж не втрималася.
На диво, прудка ящірка дозволила себе спіймати. Вона була неймовірно гарнесенька, — така собі витончена принцеса-ящірка. Дозволила себе роздивитися ще й нафотографувати.
Не покидало відчуття, що вона посміхається.
Мабуть, була впевнена, що їй від мене немає жодної загрози. Потім маленька дивачка пробіглася по мені і з плеча скочила прямо на похиле дерево, що було поруч. Обернулася і… знову подивилася у вічі.
Я їй відповіла: «Ні, малесенька, за тобою на дерево я не полізу». Відчуття було таке, ніби це мені сниться, бо такого не може бути.
Такі дива трапляються хіба у дні зелених свят… Коли всі живі істоти перебувають у гармонії з природою. Вважається, що саме в цей день Всевишній створив Землю і засіяв її зеленню.
Зінаїда Куценко
