Часто чуємо «плач Ярославни» про примус до української мови в Україні. Примус у нашому випадку — закон. І, зрештою, будь-який закон, не тільки мовний — це примус. Без примусу нема держави!!!
Звичайно, бувають несправедливі закони.
Однак мовний закон я вважаю справедливим. Коли починаються розмови про «лішь би чєловєк бил хорошім», треба нагадувати одне: мова — атрибут держави. Як борщ відрізняється від щей, так Україна відрізняється від Росії, а українська мова — від російської.
Найголовніше, щоб від російської мови відмовилась в Україні сьогочасна еліта, в чиїх руках всі засоби інформації, — люди копіюватимуть її, зрозумівши, що українська мова — це мова культури і грошей. Найупертіші слухатимуть українську пісню, американський реп, але тільки не «Владімірскій централ».
Роксана Харчук
