Суспільство

Безове око травня

Тучі сунуть хмарою. Стомлено хекають, чіпляються набряклими дійками за мітлиці сосон і охкаючи просяться в Іллі до обори на перепочин. Брезкі і неодрадні: ця брьоха вже і їх поточила іржею.

Пряде череда, ховаючи десь у масі поміж одутлих боків недоладного полонянина. Напитий у зюзю травень уже й не спам’ятається, не настановить безового ока на білий світ.

Таким і поплентається, похлюпає за хмаровинням, під клятьби голодної бджоли.

Сіє квітом бузок.
Неспитими нектарами стелить вхідчину для рум’янця-червня. Аби ж тільки по лагідному сонцю, по блакиті, по зігрітому травнику явився.

Валерій Ясиновський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.