Що не так з вимогами протестувальників під Верховною Радою?
Відразу зауважу, щоб не було нерозуміння, що я аж геть не противник протестів проти нинішньої влади, а якраз навпаки, вважаю, що нинішня влада веде Україну до катастрофи (та, власне, катастрофа вже є — ми найбідніша і найкорумпованіша країна в Європі, з цинічною і ненажерливою владою).
Окрім того, я вважаю, що краще робити помилки, аніж не робити нічого.
Тому протести під Верховною Радою я підтримую.
Але що ж не так з вимогами протестувальників?
Біда в тому, що виконання вимог, які висунули протестувальники жодним чином не змінить ситуацію в Україні. Жодним!
Влада продовжуватиме збагачуватися, а народ і далі жебракуватиме. Україна і далі сповзатиме у ментальний «рускій мір» (контроль медіа, маргіналізація опозиції, монополізація економіки і влади).
Подумайте самі.
Які вимоги висунули протестувальники?
- Антикорупційний суд
- Зняття недоторканості з депутатів
- Новий закон про вибори
Постояли тиждень-другий і народили ще одну вимогу: - Закон про імпічмент Президента.
І що?
Та нічого, навіть у разі тотального прийняття всіх цих 4 законів.
Узурпація влади в Україні відбулася не на рівні Верховної Ради. Верховна Рада — це нині не влада, це зграя кроликів, які б’ють в барабани за командою з Адміністрації Президента. Буде команда — та вони на тих барабанах своїми чи чужими картками симфонію забабахають, а не те, що марш. В політичному плані вони геть імпотентні і не самостійні.
Чи заважатимуть ці 4 вимоги монополізації влади Порошенка?
Ні, не заважатимуть.
- Антикорупційний суд, як і всі суди під Порошенком (і безліч «антикорупційних» структур) неформально узгоджуватимуть діяльність з АП. (Всякі НАБУ, ГПУ, Печерські суди Вам у приклад).
- Недоторканість депутатів — тема популярна в народі. Але жодним чином не впливає на зловживання. Он, у міністрів нема недоторканості, і що? Та нічого. Покращення депутатського корпусу від цього не відбудеться. Переконаєтеся згодом.
- Закон про вибори? Ви думаєте, він буде кращим? А чому не гіршим? Прийматиме ж його ВР, абсолютно підконтрольна Президентові. Назвуть Вам «відкриті списки», і дадуть повну мажоритарку. От тоді і почухаєте потилицю: а де ж і коли нас надурили? Та буде пізно. Вже не кажу про тезу «контрольованої опозиції» — спочатку «справедливий закон» про вибори, і лише потім самі вибори. Теза облудна за своєю суттю, і зрештою функцію поховання дострокових виборів вона вже виконала.
- Навіть «страшний» закон про імпічмент може бути прописаний так, що Президентові він в житті не загрожуватиме. Виписали ж ці депутати закон про люстрацію так, що під нього не потрапив міністр уряду Януковича Порошенко (!)
Тому і перехоплює ініціативу Порошенко, і каже, що він проти недоторканості нардепів, та і про Антикорупційний суд трохи не з дитинства мріяв. Почекайте, Ви ще дочекаєтеся закону про «відкриті списки» від БПП. А опозиція і тоді навряд чи усвідомить, що через агентуру СБУ в керівництві партій і громадських організацій насправді підіграє владі.
То чого ж боїться Порошенко, і яке гасло слід було висувати?
Єдина необхідна вимога — дострокові перевибори Президента.
Скажете, людей було б менше на протесті? Можливо.
Хоча згідно соціології понад 50 % українців підтримує дострокові вибори Президента.
Скажете, що підконтрольна Порошенкові Верховна Рада не задовольнила б цієї вимоги?
Напевно, не задовольнила б. Але суспільство і опозиція почали б мислити в правильному напрямку. Відсіялася б «контрольована опозиція», яка лише імітує боротьбу, почався б пошук спільних оптимальних кандидатів, почався б пошук алгоритмів співпраці і боротьби з адмінресурсом і фальсифікаціями на виборах.
А так, коли прийде час президентських виборів — знову все це не встигатимуть.
Що якраз потрібно Порошенкові і його клептократичному режиму.
От як багато залежить від правильних гасел і вимог.
