Може, це карантин? Я не знаю. Може, брак людського спілкування? Бо у мене болить горло і температура, і моя сімейна лікарка виписала мені лікарняний і сказала: «Не хвилюйтеся»… Я і не хвилююсь. Мені просто хочеться обійняти когось міцно.
Друзі, трохи вам від мене позитиву. Бо так уже бере за душу, що хочеться іти світ за очі. Так, куди йти, як світ перевернувся. Це оповідання увійшло до збірки «На тому боці», виданої Харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» у 2017 р.
Дочитала книжку авторки з Івано-Франківська. Вже третю поспіль. Воістину прикарпатська земля сповнена талантами. На цей раз авторка — моя давня знайома, майстриня художнього слова, красива і життєрадісна Марічка Ткачівська.
Власник мережі «Медтехніка» Олексій Давиденко повідомив через мережу Фейсбук просто-таки казкову, як для езотеричних спостережень, новину: українські скоробагатьки взялися скуповувати на складах апарати штучного дихання й розтягують їх, мов хом’яки, по своїх приватних норах.
Розумні і дисципліновані китайці кажуть, що проблема швидкого і численного розповсюдження коронавірусу в Італії, і, зокрема, в Мілані — недостатність жорсткості карантинних заходів, і недотримання вже введених.
