Біда в тім, що підчепити за матню Дмитра Гордона за оці два інтерв’ю з Поклонською та Гіркіним з правової (юридичної) точки зору нема як. Тут лише моральний аспект. Адже канал YouTube юридично не вважається засобом масової інформації. У законі про ЗМІ нічого не сказано про YouTube, чи інші соціальні мережі.
Це вже стало звичним, як «Добрий день!» — сфотографувати облуплену покинуту хатину та побідкатися на темі вимирання українського села. Кажу вам: не спішіть! Більшість таких хат є німим свідченням щодо їх господарів, про їхні діла лихі, про недобрих нащадків…
Праліс не дідо, праліс козак. Спраглій чи Неупиваха. Він тримається гурту, гуде, свариться басом, тяга за чупера вітровія, розкидає ручиськами лантухи запухлих од мокви хмар, пугає пугачем, гУкає одудом, заливається соловієм, і гордо пританцьовує, здвигаючи могутні рамена під коломийки дрозда.
Із запізненням, але таки прочитала останній роман Салмана Рушді «Золотий дім». Роман цікавий — про кіно, індійську мафію та родину Нерона Голдена, пральщика брудних індійських та ісламських грошей, який має провину за події в готелі «Мумбай», коли гине його дружина.
Пропаганда на Гордонових медіаресурсах ідеології тероризму Гіркіна — це прямий наслідок бездіяльності керованої Зеленським СБУ, яка у нинішньому стані ні кадрово, ні ідеологічно не здатна навіть імітувати захист національної безпеки України.
