Сночі був дощ — того дідовий виноградник аж не подібний на себе. На молодих пружних листиках тримаються крапельки дощівки, і все навколо таке тихе, добре і трохи святошне. Бо неділя. Бабка Маріка відкрила хорімні двері, і я аж у виноградник чую, як смачно пахнуть терчіники.
Якщо ви шукаєте якісну українську прозу, раджу роман В.Ворони «Відступник», це чудова і змістовна книга! Роман став переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» 2018 року! Я отримала справжнє захоплення від читання, насолоджувалась мовою, сюжетом, історичним зануренням у час, щиро вірячи авторові та відчуваючи повагу до його колосальної праці.
… Сьогодні субота. Поминальний день. Перша субота без однокурсника і колеги, дотепного жартівника й гумориста, знаного на Буковині та поза її межами журналіста, депутата обласної Ради двох скликань Василя Бабуха. Минулого вівторка провели його в останню путь. Відійшов Василь у засвіти на 78-му році життя, хоч літ 10 тому, до того, як спіткав його несподіваний інсульт, здавалося, життєвих сил цьому чоловікові вистачить, аби відзначити століття…
Отже, що ми маємо сьогодні? Сьогодні ми маємо масштабну політичну кризу. Такі кризи нізвідки не беруться, їх створюють. Часто буває, що «творять» з кількох боків, політичних, навіть антагоністичних. Це як горіла «Вороняча слобідка», підпалена одразу з шести кінців. Спробуємо розібратися що сталося і які наслідки це може мати. Зауважу — це моя суб’єктивна думка. Кожен має право – «на ліво».
Будь-який великий художник апріорі приречений, до нього як не вчора, то завтра обов’язково хтось та й приє*еться. І цей «хтось» є, як правило — маленький художник. Історія демонструє, що вся біда починається завжди з нього – сіренького, пліснявого художничка. Бо він здавна на наших теренах — «соль землі».
