Увесь час від початку війни я читаю книжку прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона «Фактор Черчиля (як одна людина змінила історію)», подаровану мені цьогоріч на день народження. Джонсон — один з найяскравіших послідовників найвидатнішого британця ХХ століття.
Господь дав прозріння і велич духу для великої української нації: у смертельно небезпечний час Збройні сили України, керівництво держави, весь український народ стали воєдино проти смертельного ворога. Але, певно, маю право сказати те, що сьогодні в Україні непокоїть дуже і дуже багатьох людей. Про перемовини з ворогом. Безперечно, треба вести перемовини з рашистами. Треба використовувати будь-який шанс, який працює на нашу перемогу і допомагає зберігати життя людей. Безперечно, треба вести перемовини.
Справді, саме час внести свою лепту. Вся країна з себе жили тягне, скидаючись на армію. Волонтери випотрошили всі закапелки з амуніціями. А про наших доморощених олігархів щось не чути. Поодинокі прояви доброї волі — це похвально, але чому би не систематизувати це питання?! Десятина! Майже біблійна термінологія. 10%. Сумарні статки наших топ-100 олігархів становлять – $ 50 мільярдів. Якщо кожен олігарх віддасть десятину, то Україна, на якій вони наживалися 20 років, отримає фонд у 5 млрд доларів.
Розумію, що не на часі писати про якусь там каву, але чимось мушу рятувати душу від щоденного пекельного болю… Сьогодні відкрила пакет кави, подарований сільським волонтером (ім’я і вдячність за величезну підтримку озвучу після війни, і не лише йому, от лиш місцевій владі дякувати немає за що…)
Давно мусили поставити свій власний український пам’ятник одному з тих героїв-українців, хто підняв прапор над рейхстагом, а ще давніши мали перестати весь час озиратися на Росію і зазирати до рота Путіна. Я кажу про власну національну політику історичної пам’яті, про Другу світову війну, якої у нас не було, а нам натомість товчуть про збереження імперських символів на території незалежної країни, які нагадують не про участь України в перемозі одного диктатора-вбивці над іншим, а про колишній колоніальний статус.
