Історія квашених помідорів починається ранньої весни, коли ваша стара й наче вже нікуди «невгодна» прабаба, замість годинами кликати до себе смерть або навпаки просити бога продовжити їй віку, раптом дістає з-під ліжка вузлики й котомки, ворочки, газетні пакунки, порвані целофанові пакетики, а часом і шматини з чистого небіленого полотна. Ваша прабаба розкладає все те на колінах, сідає при вікні й довго ворушить, перетрушує, перебирає:
– Оце, мабуть, оті, прошлогодні, сливки… чи ні… це, мабуть, ті, шо Манька привезла з Піщаного… які ж його, в чортового батька, садить?
Балада про квашені помідори
