Хвиля Десни » 9 Січня, 2023

Daily Archives: 9 Січня, 2023

Ексклюзивна хвиля

Колядування малого Панькара

Published by:

Чекалося!!! Ох, і чекалося завжди того Різдва! Але на початку треба сказати, що в моїх рідних Сиворогах споконвіку окрім прізвищ всі родини мали ще й свої, закарбовані за ними, прізвиська. Тобто люди одні на одних прозивалися. І ті прізвиська були які хочеш — від дурних до смішних і чудернацьких. Ну, наприклад: Щур, Кондак, Рілла, Сруль, Квочка і т. д. Зараз то ніби наївно виглядає, але тоді люди на власні прізвиська, ще й крепко ображалися. А от в нашої сім’ї було таке прізвисько, що і ображатись, власне, ні на що. Бо при наявності прізвища Файфура – прізвисько Панькар. То тут ще невідомо, що гірше.

Continue reading

Культура

Станіслав Вишенський повернувся до княжого міста

Published by:

У Станіслава Вишенського є рядки:
Альта-річка. Була й пересохла.
А художник малює – і квит:
За натуру роса невисока
І висока небесна блакить.
Поет часто звертався у своїй творчості і до Альти, і до Переяслава, вулиць і мешканців міста, звідки він родом. Дуже виразно те проявляється в його автобіографічному нарисі «Після пристрастей і страстей».

Continue reading

Культура

Побачити Сосюру і…

Published by:

Чітко пам’ятаю, як я побачила Сосюру! Точніше — я його почула, його стомлений голос-стогін: «Куууурво, курво, хто там знову прийшов?» «Та, то діти, Володінька, Тамарині діти!» «А, діти! А веди їх сюди!» — і голос Володимира Миколайовича змінюється на ніжний, ласкавий, той, що я його чутиму десятки разів, переглядаючи архівні зйомки. Це голос великого поета, який працює на публіку, який відповідає статусу геніального лірика!

Continue reading

Культура

Вечеря у Сосюри

Published by:

Цю історію розповів мені нині покійний Микола Федорович Сингаївський (цієї зими виповниться 10 років з дня його смерті). А згадую її у річницю смерті Володимира Сосюри, який помер у день 30-річчя Василя Симоненка, а народився рівно за 40 років до народження Василя Стуса. Так ось, колись молодого Миколу Сингаївського направили зі Спілки письменників до Сосюри додому передати відредаговані вірші на чергову збірку. По дорозі той зустрівся з композитором Володимиром Верменичем (всі знають їхні «Чорнобривці»). Верменич у той час, за словами Миколи Федоровича, ще тільки пробивався у Києві, голодував, бувало, ночував під човнами на Жуковому острові, заробляв настройками піаніно в консерваторії.

Continue reading

Культура

«Мій поет», Василь Симоненко

Published by:

«Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарно і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію і… село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя. Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів»

(Василь Симоненко, 1962)

Continue reading