Сьогодні святкує своє 70-річчя видатний український музикант, співак, композитор, поет, лауреат Шевченківської премії, патріот України, народний артист України Тарас Петриненко. «Тарас Петриненко — з когорти тих непересічних постатей, чиї пісні не зникають з часом. Його твори не слухають «під їжу» у ресторанах. Вони — для роздумів і переживань, бо з перших нот звучання проймають, глибоко западають у душу і розбурхують потужні емоції», — з анонсу концерту «Ювілей під сиренами».
Daily Archives: 10 Березня, 2023
У неділю, о пів на шосту ранку…
10 березня 1861 р., у неділю, о пів на шосту ранку Тарас Григорович спустився в майстерню, зойкнув і упав: Геній перейшов у Вічність. З осені 1860 р. Тарас Григорович почав відчувати проблеми зі здоров’ям: скаржився на біль у грудях, йому важко було ходити. Увесь січень і лютий Шевченко майже не виходив із кімнати. Він зробив кілька невідкладних візитів, а увесь час віддавав роботі: графіці, копіюванню автопортрета. Сил вистачало на повноцінну роботу тільки з 12 до 4 години дня.
Нерозуміння Шевченка
Коли настає 9 березня — одразу в нашому медійному просторі виринає тема Шевченка. Шкода, що її нема в інші дні, але хай вже бодай 9 березня буде. Однак хочеться адекватного Шевченка, а не фантазій і жовтої преси. Напр., як освічений журналіст 24 каналу може пускати в етер інформацію про те, наче Шевченко був греко-католиком? Він не міг бути греко-католиком, бо цієї церкви не було в Рос. імперії. Ще Володимир Антонович пояснював у своїй статті в «Основі», що Шевченка ніяк не могли відспівувати у греко-католицькій церкві, бо її в Росії не існувало. Ця церква була в Галичині.
Тарас Григорович любив чай з ромом
Якось на презентації однієї з книжок у Львові під час спілкування зайшла розмова про те, як важливо знати історію. Всю, а не ту, що у шкільних підручниках написано на радянський манер «взвейтесь-развейтесь». Згадав як приклад Тараса Григоровича — який він був кльовий, веселий чувак, любитель жіночого товариства, хмельних напоїв та гарного товариства. Згадав про його відвідини популярних тоді будинків, де спускав грубі гроші на «веселих дівчат». Зараз це називається словом «тусовщик».
«А ти, Гриша, пиши!..»
Фраза ця, взята у заголовок, належить нашому шкільному вчителеві фізкультури Григорію Гавриловичу Сірику (світла йому пам’ять!). І адресована була мені, тодішньому шестикласнику – юнкору Бериславської районної газети «Маяк»… Відомо, що у радянські часи як дешеву робочу силу на сільгоспроботах дуже часто використовували не лише студентів, а й учнів загальноосвітніх шкіл. Деякі види польових робіт (як, наприклад, збирання кавунів, винограду) викликали у нас радість і задоволення, а деякі (як прополювання/проривання буряків, моркви) – смуток і фізичні страждання.