Секретаріат Національної спілки письменників України оприлюднив заяву з приводу низки скандалів довкола Шевченківської премії, з пропозицією до членів Шевченківського комітету скласти повноваження. Нижче – текст заяви.
Секретаріат НСПУ заявив..!
Daily Archives: 14 Березня, 2023
Келихи піднімемо в кінці літа!
Вчора було таке відчуття, ніби машина часу повернула мене років на 20 назад, коли я був відносно молодим, красивим, розумним та не мав зайвої ваги. Тоді з вікон мого кабінету було видно всю Україну, із задоволенням вирішував питання та розгрібав проблеми. Пам’ятаю, одного разу до мене зайшов хтось із не редакційних друзів, а в мене по два-три телефони без продиху розривалися одночасно…
З Явдохами і весною!
Моє ім’я, завжди було, м’яко кажучи, непопулярним. У нових календарях його нерідко пропускають, залишивши, втім, Прісю, Параску, Ликерію, Мотрону і навіть Єфросинію з Єпистимією. Чим Євдокія (переклад з давньогрецької: «має добру славу»), гірше – не розумію. Напевне, не всі сприймають скорочений варіант. Коли на роботі телефонувала комусь знайомому і віталася неформально: «Привіт, це Дуся», молодші колеги відверто хіхікали.
Мандат мій, піонерський
Я волком бы выгрыз бюрократизм/ К мандатам почтения нету/ К любым чертям с матерями катись любая бумажка/ Но эту… Навів ці рядки з поезії «декомунізованого» Володимира Маяковського, які вже мало хто й пам’ятає, як своєрідний заспів до свого допису-спогаду. Не тому, що колись захоплювався його творчістю. Бо окрім віршів, які уславляють революцію і комуністичний лад, були у нього й такі: Говорю тебе: товарищ москаль/ На Украину шуток не скаль/ Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых/ Эта мова величава и проста/ «Чуешь, сурмы загралы, час расплаты настав…»
Писальники-читальники…
Люблю допитливих читачів.
«Пишете нову книжку?»
«Пишу».
«Про що?»
«Про неї».
«Про кого?»
«Про любов».
Золотий перетин
Я знала, що знову почнуться перепости про Шевченка, якого ми не знали – стилягу, успішного, ледь не мачо. Боюсь, що ви взагалі, пані та панове, не знали жодного Шевченка. Щоб його знати, треба читати, перечитувати «Кобзаря», доки серце не просякне його словами. Тоді вам буде байдуже, має він кожух чи ні, лисий чи з чуприною.
