Нещодавно мені трапились нотатки Володимира Вятровича з цими двома книгами. І я їх читаю також саме зараз, хоча Еву Томпсон читав і раніше. Якщо ці книги прочитати одна за одною, то на вас може впасти параноя. Знаєте, як у голівудських фільмах, коли людині видається, що її переслідують і хочуть убити, хоча всі її фантазії схожі на марення божевільного.
… Колись у мене був пес, старий уже, який спав увесь день, а вночі його мучило безсоння. Особливо на повню. Він вилазив із буди під моїм вікном, сідав на хвіст, озираючи порожню нічну вулицю, і знічев’я починав гавкати: гав- гав-гав! Потім піднімав кудлате вухо й слухав. Знову: гав-гав-гав! І знову слухає.
Ердоган круто підставив Орбана. Парламент Туреччини ввімкнув зеленене світло для шведського НАТО. І тепер “видатний політик Європи” Орбан лишився один на один зі шведами, які геть «з’їхали з глузду» – 200 років тримали нейтралітет і от їх понесло. Чому б це?
Ну, що ж ось і закінчується черговий етап мого життя. Поїздка в Сполучені Штати Америки стала для мене не менш важливою, ніж бойові дії. Перебуваючи тут, я побачив ту саму можливість жити достойно. Мав розмови з багатьма українцями, які переїхали сюди 10-15 років тому, і в майже у всіх проглядається один і той самий мотив, а саме щодо чесної праці без корупції і того всього, що, нажаль, оточує нас до сих пір.
