Ми познайомилися багато років тому. Хоча нам легко вирахувати до точності цю дату! Бо ми зустрілися … в пологовому будинку. Я народжувала свого сина Тимофія, Мзія — свою донечку Софіко. Грузинка Мзія стала хрещеною мого сина. І дуже органічно влилася в коло моїх родичів і подруг. Зустрічаючись на свята, її чоловік Нугзар часто жартував:
Хтось вважає, що Зельда зруйнувала життя Фіцджеральду, а хтось – що саме він не дав їй розкритися. Читаючи, я упіймала себе на думці, що нині бути письменницею не виглядає так зухвало, як це виглядало в 20-30-х роках. Певна річ, побуту й буденності з плечей жінок ніхто не забирає, але й не так натхненно вказують на її місце в суспільстві, не дорікають, буцімто, бажання досягти чогось в житті суперечить нормам.
16 лютого 1949 року народився один з фундаторів української естрадної пісні, український композитор, музикант, заслужений діяч мистецтв України – Валерій Громцев. Йому виповнилося б 75…. Його шлях на естрадний Олімп розпочався зі студентської лави. Народився у Чернівцях і закінчив чернівецьке музичне училище. У 1967 році, ще студентом Чернівецького музичного училища створив при Будинку культури текстильників «Восход» ВІА «Карпати».
«Питання про сенс життя, напевно, ніколи не ставилося так різко, як в нинішні дні оголення світового зла і нісенітниці. Пригадую, років чотири тому я відвідав у Берліні сінематограф, у якому демонстрували дно акваріума, показувалися сцени із життя хижого водяного жука. Перед нами проходили картини взаємного пожирання істот – яскраві ілюстрації тієї загальної жорстокої боротьби за існування, яка виповнює життя природи.
Навальний. Не хочу нагадувати, що він говорив про Крим… Без мене відомо. Але висловився проти війни в Україні, хоч теж не одразу. Висновок: ліберал в росії починає поважати чуже право на свободу, коли його власну свободу ламають брутально й люто. Щоправда, тоді це вже не має значення.
На Росії повідомили про вбивство Алєксєя Навального, який сидів у колонії. Я пам’ятаю про його «Крим не бутерброд».., про його участь у нацистських російських маршах, про його дурість, яку називали геройством (щодо повернення в росію, де й був отруєний, а потім ув’язнений).
