Від початку лютого я читаю книжки, які висвітлюють події, повʼязані з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів на нашу землю. Дві перших книжки були реальними спогадами українських авторів про пережите. І таке фіксування цих історичних фактів я вважаю вкрай важливим та необхідним. Згодом ці книжки стануть базою для написання літопису російсько-української війни.
Чи є підстави для хорошого настрою? Можна щось і відшукати на кшталт: розпускаються за вікном бруньки, світить ласкаве сонце, цвірінькають пташки, дні стають довшими, а ночі – коротшими… Але мої вихідні минули в іншій атмосфері, в обіймах шотландського віскі: помер друг і старший наставник Степан Хмара…
Чому поляки не розуміють українців, а українці — поляків? Тому що українці до сільського господарства ставляться як до бізнесу, а поляки — як до соціальної програми підтримки села. Тому що аграрна економіка України побудована на великих фермерах та агрохолдингах, яких у нас 40 тис, а в Польщі домінують дрібні фермери, яких там 1,5 млн!
Часом корисно отримати книжкою по голові… Якось концентрує, збагачує і надихає. Добре, що тепер рідко пишуть товсті книжки, переважно тоненькі у м’якій обкладинці. Але хочеться отримати по голові саме товстою. Бо вона пружна і відразу доводить до того розумового стану, до якого мала би.
