Степан Процюк укотре замахнувся на ролю українського Андре Моруа. То замахнеться бідолаха написати про когось із уславлених, то — не дуже, тільки, скромненький, про себе й словечка не згадає. Добре се чи погано – ліпше може розповісти мастита літературознавиця [у вигнані?] Тамара Гундорова.
Віталій Кличко, серйозно натхненний кимось (не будемо розкидатися бездоказовими припущеннями про підстави, місце і час), зробив учора гучний і вивірений крок у власній несміливій політичній грі. Вручити звання почесних киян двом найрейтинговішим моральним авторитетам українського суспільства — це, звичайно, сильний хід як не крути.
Що таке постмодерна свідомість? Це гібридна свідомість. Як могли посли шести країн ЄС припхатися на інавгурацію російськоого «президента», фактично самопроголошеного, як і Лукашенко, чиновника, на якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт?! Що можна сказати про стан свідомості начебто демократичних країн, які визнають президентом людину, котра перебуває під кримінальним переслідуванням?
Чому російська пропаганда називає фантастичні втрати в ЗСУ — мільйон чи навіть більше? І блокувальники будівництва національного цвинтаря полеглих героїв в селі Мархалівка, що під Києвом, це тупо пишуть на своїх плакатах? Тому що практики російської пропаганди чітко діють за інструкціями Йозефа Гебельса: чим абсурдніша «новина», тим скоріше в неї повірять…
