Купила роман Євгенії Кузнєцової «Драбина», який отримав нагороду Бі-Бі-Сі 2023 року. Прочитала. Що я можу сказати? Літературі таки кінець. Навіть жанровій. Рецензуй не рецензуй — сенсу ніякого. Такий примітив про примітивів у квадраті необхідно, звичайно, перекласти усіма мовами світу.
Подивилась фільм «Будинок «Слово». Мені не сподобалося. Зовсім. Більше того: могла написати, що це моя думка, а ви — сходіть, подивіться. Навіть якщо не сподобається, то все одно варто підтримувати українське. Ні. Це не той випадок. На цей фільм категорично не можна йти.
Хтось у захваті, хтось милується… А для мене північне сяйво над Україною має тільки одну асоціацію — війна, війна, війна… Днями мене запитали, а чи не змінимося ми на гірше в результаті війни? Та ми вже змінилися! По-іншому слухаємо, дивимося, думаємо. Не одним строєм. Часто дивимося в різні боки.
Прости, Господи, за грішний помисел, та якщо для надсилання в Україну підкріплення з боку військ НАТО потрібен прорив фронту – то най би вже він чимпошвидше стався. Якщо це все одно рано чи пізно станеться – то краще рано. Підкріплення з боку військ НАТО – це чи не єдиний раціональний спосіб вийти з препаскудного плину війни.
За відстороненням шойгу багато хто не помітив більш знакової події — відправку в небуття вже тепер колишнього секретаря СНБО рф миколи патрушева. Саме він разом з директором фсб олександром бортніковим були найгарячішими фанатами прямого вторгнення в Україну й переконали ххв зробити це, гарантуючи швидку і легку перемогу.
