1959 рік. Події у світі
1 січня — Повстанські загони під керівництвом Фіделя Кастро скинули на Кубі диктаторський режим Батісти. У Радянському Союзі ця подія спочатку, після Нового Року, пройшла якось непомітно. Але потім, з похмілля, вирішили допомогти «братській Кубі» будувати комунізм…
Неймовірно, як же деградувала моя країна, ще донедавна співуча, барвиста, доброзичлива і боголюбива. На що перетворили її перевертні і приблуди, збоченці і шахраї, які сьогодні всюди, куди не плюнь… І от, Євробачення — це маленька крапелька, в якій весь наш нинішній світ… Вибачте, буду матюкатися, бо без цього не можу, мене просто розірве…
… Документ підписали: В’ячеслав Брюховецький, Юрій Буряк, Юрій Винничук, Петро Вольвач, Любов Голота, Богдан Горинь, Микола Жулинський, Олександр Ірванець, Тарас Компаніченко, Дмитро Ломачук, Надія Лук’яненко,
«Поетеса і прозаїк Галина Тарасюк дуже добре знала Володю, оскільки вони були друзями. Як журналістка газети «Молодий Буковинець» вона написала статтю про Володимира після феноменального злету пісень «Червона рута»та «Водограй».
Населення моєї країни – це або діти гвалтівників, або діти згвалтованих. У жахливому ХХ сторіччі на цій землі нічого не робилося від любові. Прийшли зайди зі Сходу, мокшанські урки, облюбували мою країну, переє…али половину народу і стали на його місце. Гвалтівники стали половиною мого народу.
Російська імператриця, німкеня за походженням, Катерина ІІ започаткувала політику переселення до Росії європейського, в першу чергу німецького, населення. У 18 ст. якось ще не склалося з інтернетом та телебаченням, тому було надруковано текст маніфесту від 4 грудня 1763 року у кількості 100 примірників англійською, французькою, німецькою та російською мовами і наказано поширити їх дипломатичним представництвам.
Не знаю, ЩО варто говорити в такі дні, як сьогодні. Товкти воду в ступі і побиватися через непокараність, марність жертв і так далі – не хочеться. Хочеться сказати інше.
Gazeta.ua спитала про мої очікування від грядущих виборів.
Я відповів, що: «Жодні вибори в Україні не мають сенсу через одну причину: вони запрограмовані на самопереобрання існуючих еліт.
Про нього кажуть різне. І по тому, що і як кажуть, можна скласти враження радше про самого казальника. Перелякано – не готовий чоловік сприймати професорові одкровення, життям і знаннями здобуту Правду. Криво посміхаючись та «кому це вже зараз треба?» закидають ті, що їм власне сите життя дорожче і за ту вистраждану народом Правду, і за долю самого народу.
Почитав оце ламентації одного справді поважного ветерана журналістики. Про мову. Про російську мову, яку, мовляв, сліпацьки ненавидить та частина українських націоналістів, яку автор називає «дурною».
