Звичайно, найкращий варіант у вирішенні питання УПЦ, тобто церкви МП в Україні, що може дати фору усім єзуїтам як явищу колективному, була б відмова самих вірян ходити у цю церкву, утримувати її і здійснювати всі таїнства, які у виконанні московських попів, що раптом вирішили стати попами-самостійниками, а не расскольнікамі (крий Боже!) бєз Кірілла і в надії, що це врємєнно, є звичайним шаманством.
Онуфрія треба звати насправді шаманом № 1 Московського патріархату в Україні. Віряни, якщо вони християни, мають жахнутися того, в яку церкву вони ходили досі. Війна сталася в Україні, бо вони ходили до сатанинської секти, котру називали християнською церквою. Ця церква покривали всі гріхи, усіх крадіїв держбюджету України і всіх зрадників українських інтересів, а першу заповідь: не убий! — перетворила ця секта, керована ФСБ, на: убий! убий брата твого, свого єдиновірця.
Та такого ще в жодній релігії не було. Буряти-буддисти і аварці-мусульмани виявилися російським християнам ближчими навіть за вірян церкви МП в Україні. Георгафічний принцип виявився найважливішим. Все, що треба знати про рос. любов.
Онуфрія з братією не евакуювали до себе в Московію, кинули на призволяще і задля колотнечі в Україні. Віряни мають поставити у цій справі крапку. Механічне злиття двох церков в одну — дуже поганий варіант. Отак без покаяння і без умов взяти всіх цих шаманів до себе означає перетворити нашу православну церкву в гниле болото.
Перехід можливий, якщо кожна окрема парафія заявлятиме про свій перехід, як це було досі. Перехід має бути обгрунтованим — і з розкаянням за служіння і поклоніння не тільки Кірілові, а й Путіну і путінській рассєї. Онуфрій, якби він був християнином, став би простим ченцем і замолював би гріхи свої і своєї пастви до останнього свого подиху.
Але марно чекати шляхетності і духовного чину від мерзотників Путіна й Кіріла в рясах. Немає нічого огиднішого нині в Україні за церкву МП. Блювати хочеться від самого їхнього вигляду, від їхніх бородушек, дурацьких золотих митр, мерседесів і порожньої балаканини. Та продали б усі свої митри гамузом й віддали б ці гроші біженцям.
Ніколи нічого подібного від московських попів в Україні ми не дочекаємося. За таку дискредитацію Христа, як вони вчинили, за пряме їхнє служіння сатані у Середньовіччі їх би повиганяли звідусіль, а не прийняли б у лоно християнської церкви.
Роксана Харчук
