Відбувся великий літературний вечір в Національному музеї літератури України, організований видавництвом «Український пріоритет», під час якого я мав небесну насолоду бачити своїх колег-письменників, і моїх авторів у тому числі, щасливими.
Іван Захарченко з Макарівського району отримав премію, і це була премія імені його літературного ідола — Петра Сороки!
Ці люди ніколи в житті не бачились, але роками писали одне одному неймовірно світлі і щирі листи…
Лауреатами «Сорочиної премії» стали також світла й щира поетеса з Самборівщини Ольга Яворська, мудра й незглибимо глибока одеситка Елла Леус, сонячні й незламні Світлана Антонишин та Юлечка Ткачова.
Щиро дякую Другові Петра Сороки Михайлові Ратушнякові за фінансове забезпечення «Сорочиної премії»!!!
Володимир Шовкошитний
***
Щиросердечно дякую п. Володимиру Шовкошитному і п. Михайлові Ратушняку за те, що започаткували «Сорочину премію» ім. Петра Сороки, визначили лауреатів, вручили їм дипломи й винагороди.
Петро, заохочуючи письменників до такого жанру, як «денник», писав:
«Душа спонукує вести щоденник, коли відчуває потребу сповідатися і каятися. Непроста наука, небесна, вища. Той, хто знає, що доведеться звітувати перед Богом за прожите життя, вправляється в цьому на сторінках щоденника. За великим рахунком такі записи – підготовка до Божого суду. Гордий, засліплений, пихатий, самовпевнений щоденника не заведе, він відчуває до нього навіть відразу. Щоденник – входження у простір духовних сфер, у простір Універсуму».
Хочеться, щоб в майбутньому ця премія була символом протягання Петром руки високодуховним письменникам, твори яких хочеться читати й перечитувати.
З глибокою повагою
й щирою подякою – Галина Сорока
