Політика

Президент-суддя

Після пожежі в готелі Одеси в справу втрутився Президент України В. Зеленський. Не просто втрутився, Президент назвав ім’я і прізвище винного і пообіцяв проконтролювати встановлення відповідальності.

І все було б окей, якби ми жили в Середньовіччі, де правосуддя вершили самі королі. Король-суддя – це реальність того часу, але Президент-суддя – це поєднання дещо дивне.

По суті що зробив В. Зеленський?
Назвав винного без суду і слідства. «Відповідатимуть не лише безпосередні винуватці пожежі. Відповідатиме Вадим Чорний, власник так званого готелю», – сказав Президент. При цьому Президент пообіцяв проконтролювати, щоб покарання відповідало «нормам закону» та «вимогам справедливості».

Цікаво яким чином?
Тобто, якщо суд винесе рішення, яке, на думку Президента, не відповідає цим критеріям, тоді що? Які легальні законні механізми впливу?

У Середньовіччі королі сприймалися як намісники Бога на Землі, тому народ вірив у їх законне право бути суддями. Але В. Зеленський не монарх, а звичайна людина, обрана на посаду такими ж громадянами України.

І робота суддею не входить в його повноваження.
Навіть попри те, що і сам народ, напевно, радий вітати Президента-суддю, який не переймається деталями слідства, а відразу називає ім’я винного.

Так справді простіше, однак до демократії це немає жодного відношення.

Денис Рибачок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.