Білі гриби відходять. Настав сезон сироїжок. Дощ шумить, капотить, барабанить об дубове листя. Нагинаюся біля настовбурченого опалого листя, розгрібаю ножем і під листям бачу сироїжку. Вона ніжна і мокра, як жінка в ліжку.
Зрізаю обережно, щоб не розкришити.
Сироїжки ростуть черенями. Їх багато. Вони всюди, під опалим листям. Тужливо каркає ворона, і її самотній крик пробуджує неусвідомлену тривогу. Повітря вологе і добре проводить звуки автомобілів на броварській трасі…
Володимир Даниленко
