Електросамокатчикам не позаздриш, бо вони «вигрібають» зараз і за себе і за усіх автомобілістів, котрі сто років були недосяжними для розлючених пішоходів за своїми сталевими панцирами. А тепер зручно – он чувак на колесах і до нього рукою подати. Бий скіки хоч. З іншого боку в людей спочатку «віджали» вулиці, вигнавши їх на вузькі хідники, щоб ходили там і тиснулись до парканів та стін будинків.
А щоб перейти вулицю, то треба проситись в автомобілістів, тиснути кнопочку чи запопадливо заглядати їм у очі перед зебрами. І прожогом перебігати з відчуттям, ніби це ти і є маленька перелякана зебра і перепливаєш річку з алігаторами. Втікай, блідолиций, ти не на своїй землі.
І тепер, з тими електросамокатами, відбирають останнє, ходити безпечно більше нема де.
Винайдення колеса стало не тільки найкращим винаходом людства, а й найгіршим. Власне, як показує життя – це було навіть і не винаходом, а довготривалою позикою під шалені відсотки, і людство вже не годне їх віддавати. Як сплату по колісному кредиту спочатку ми віддали безпеку пересування вулицями, потім безшумність, потім чисте повітря без автомобільних газів. Тепер колектори прийшли за тротуарами і викидають нас з речами на вул.., на трот.., власне, нас навіть нема тепер куди викинути. Хіба за місто, як прокажених. Намалюють нову смугу осідлості, як колись євреям.
Колись Homo erectus стали еволюційним проривом на планеті, але тепер колісні упевнено перемагають прямохідних. Недарма один з найпопулярніших прокльонів прозоро натякає – котись у пекло.
Володимир Гевко
